!  !

В Сарнах відбулась презентація книги Олени Іщук «Він любив Вас, люди!» Доля лікаря Казимира Дубровського».

Сьогодні в Сарненському районному ліцеї «Лідер» відбулась презентація книги Олени Іщук «Він любив Вас, люди!» Доля лікаря Казимира Дубровського».

Бажаючих почути, побачити і дізнатись про долю відомого лікаря зібрався повен зал.

«Історія книги почалась із філіжанки кави, випитої в потрібний час з цікавими людьми із теплою історією до неї про унікальну людину, Казимира Марковича, який проживав в нашому місті і похований на місцевому цвинтарі.» - розповіла Олена Іщук, автор книги.

Почута історія захопила пані Олену і це підштовхнуло до пошукової роботи. Потім була зустріч з родичами лікаря, робота з сімейним архівом, фотодокументами, рукописами, виступ на місцевому радіо по результатах пошукової роботи і навіть звернення про допомогу вшанувати пам’ять Казимира Дубровського до депутатів міської ради.

Результатом цієї праці стала краєзнавчо-дослідницька робота, яка на обласному етапі Всеукраїнського конкурсу «Моя Батьківщина - Україна» посіла призове місце.
Матеріали книги можна використовувати на шкільних уроках історії, краєзнавства, художньої культури. Вона для всіх Сарненчан, які хочуть знати історію свого рідного краю.
В книзі зібрана діяльність відомого лікаря, його оповідання, опис наукової та лікарської діяльності, зокрема патент на винахід та біографічний нарис.

В Сарнах і одна з вулиць за ініціативи працівників ліцею «Лідер» названа на честь Казимира Дубровського. Тому дана книга дає можливість більше дізнатись про хорошу людину і чудового лікаря.

Презентація книги мала не звичайну і оригінальну атмосферу. Присутні ніби опинились в міському парку, де відпочивали звичайні жителі. Під шум дерев і спів пташок вони розповідали про життя Казимира Марковича Дубровського. Дійство було цікавим і всі з захопленням спостерігали за грою юних жителів-ліцеїстів.

По закінченню Олена Іщук подякувала помічникам, які сприяли виданню книги, а саме Ользі Виноградовій, Едуарду. Раковцю, П. Петрюку, учням ліцею «Лідер», які були задіяні в пошуковій роботі та міській раді, яка фінансувала даний проект.

На презентації були присутні гості: Едуард Раковець – начальник відділу культури Райдержадміністрації, заступник міського голови - Віктор Хомич, депутати міської ради, представники та учні шкіл міста, директор краєзнавчого музею – Раїса. Тишкевич, Л. Царук –директор районного будинку культури, О. Павлюк – голова піклувальної ради ліцею, Діана. Кошкіна – заступник голови піклувальної ради ліцею.

Як лікар-науковець, Казимир Дубровський, (закінчив Воєнно-медичну академію ім.. Кірова) був першим, хто успішно лікував заїкання. Ним були розроблені і вдало застосовувались метод директивного групового навіювання та метод одномоментного зняття заїкання. Ці методи дозволяють вилікувати людину від мовних вад за 72 хвилини. Дубровський К.М. вчився на фізико-математичному факультеті Петербурзького університету. Був учнем всесвітньо відомих вчених Бєхтєрева та Павлова.

Як художник (закінчив курси в Академії мистецтв ім. Репіна та був учнем всесвітньо відомого художника та філософа Миколи Реріха), Дубровський вперше графічно зобразив перебіг хвороб, викликаних фізичним та моральним виснаженням, створив медичний атлас.

Як письменник, Казимир Маркович володів неабияким літературним талантом і мав збірку автобіографічних оповідань, есе, поезій.
Людина тяжкої, але цікавої долі, очевидець смерті поета Сергія Єсеніна (у складі фельдшерівської бригади витягував його із зашморгу і був перший , хто підтвердив вбивство поета і заперечив самогубство), несправедливо репресований радянським режимом на багато років, не загубив людяності та прагнув допомагати всім, хто потерпав від хвороб.

Уривок з книги О. Іщук «Він любив Вас, люди!» Доля лікаря Казимира Дубровського», де зі слів Дубровського описав смерть Єсеніна його друг, відомий російський художник, Ілля Глазунов у своїй праці «Росія розіп’ята»: «Однажды (28.12.1925) во время его дежурства зазвонил телефон. В трубке прозвучала команда: «Немедленно поезжайте в «Англетер». Повесился Сергей Есенин». Он первуй вошел в комнату, носящую следы бешеной драки. Санитар Дубровский увидел, что на фоне красной занавеси, под. которой проходила труба отопления (оставившая, как, известно, на щеке повешенного багровый след ожога), словно парил в воздухе, чуть-чуть оторванный от земли, будто вставший на ціпочки со свешившейся копной светлых, как, рож, волос, певен крестьянской Руси Сергей Есенин. Веревка, как и портьєра, была тоже красная, и поетому впечатление от увиденного было глибоко мистическим и страшным. Казимир Маркович помни даже, что скатерть со стоявшей на ней и и разбитой вдребезги посудой была стянута со стола, вероятно, во время сопротивления поэта убийцам…»

Якось, у своїй розмові з Іллею Глазуновим, Казимир Маркович сказав: «Я католик, вера в Бога дала мне силы вынести етот ад, который не мог бы описать даже Данте. Я помню каждую минуту, проведенную в етом аду. Сколько людей погибало у меня на глазах. О! Я многому научился от тех, кого безжалостно уничтожали. Думаю, не просто будет найти огромные ямы и рвы, где, как собаки, закопаны лучшие люди Росии. Хотя в лагерях сидели не только русские,ето был действительно «Интернационал» тотального уничтожения. Я старался лечить, внушать людям веру, когда верить нам, казалось, было не во что. Повторяю, ето были лагеря смерти…» - уривок з книги О. Іщук.
Це ще раз доводить силу і віру людини. Казимир Маркович був неординарною і розумною людиною, знав 17 мов, любив читати, робив пластичну операцію, був двічі одружений і завжди мав домашнього улюбленця (вдома завжди жили коти, собаки, змії та птахи різних видів).

В книзі зображені фотокопії листів до дружини, документи та світлини з сімейного архіву родини Дубровських. Вона повинна бути прочитаною кожним з нас.

Придбати чи ознайомитись з книгою можна, звернувшись до автора Олени Іщук в Сарненський районний ліцей «Лідер».

Наталія Мосійчук