!  !

Микола Литвинчук – лікар-невролог із Сарн з Тернопільським корінням і відданістю своїй справі.

Сьогодні починаємо нову рубрику під умовною назвою «Земляки.» Ідея наступна: розмови в різних форматах з людьми котрих пов’язує з нашим містом народження чи певний період життя, тощо.


Хто такий лікар і яке місце він займає в нашому житті? Доволі часто ми запитуємо себе про це, адже мати професію – це ще не означає буди професіоналом. Лікар – це людина, якій ми довіряємо своє життя. Часто в медицині, і не лише в ній, ми зустрічаємось з байдужістю, жорстокістю і халатністю. Дуже рідко нам трапляються справжні люди-лікарі, які готові допомогти і яких впевнено можна назвати «лікар від Бога». Нещодавно мені випала нагода поспілкуватись саме з таким лікарем. Микола Литвинчук – продовжувач династії лікарів (батько, мати, брат) виявився не лише чудовим лікарем, а й приємною і цікавою людиною. Як пройшла наша розмова зараз ми з Вами дізнаємось:

Доброго дня, Миколо, розкажіть трохи про себе. Де народились? Де навчались?

Добро дня, Наталія, і читачі «Сарни он-лайн». Народився я у Тернополі, потім з батьками переїлали до Сарн, де я і закінчив місцеву гімназію. У 2004 році став випускником Тернопільського державного медичного університету імені Івана Горбачевського, за спеціальністю: лікувальна справа.

Де працювали після закінчення університету?
Спочатку працював в Сарненській залізничній поліклініці, потім в центральній районній поліклініці, після чого продовжив роботу в неврологічному відділенні КЗ «Сарненська центральна районна лікарня», лікарем-неврологом. Зараз вже майже 3 роки працюю в КЗ ЦПМСД (Комунальний заклад Центр первинної медико-санітарної допомоги) «Ювілейний» у Рівному.

Чому вирішили переїхати, що спонукало до цього?
Поштовхом до переїзду стали звичайні сімейні обставини. Дружина з дитиною проживали в Рівному, тому щоб бути поряд із сім’єю я пішов на такий крок. Сім’я – це головне для мене.

Гарно сказано, Миколо, це доводить, що Ви ще й люблячий батько і чоловік (посміхається у відповідь). Скажіть, а чому Ви обрали саме неврологію?
Насправді, обирав не я, а випадок. Коли був розподіл і потрібно було обирати напрямок, я просто кинув монету. Ось так мій вибір зупинився саме на неврології. Хоча вона мені завжди більше подобалась і лежала до душі, як то кажуть.

Тобто ще раз переконались, що зробили правильний вибір.
Саме так.

Ви вже певний час працюєте в Рівному, до цього працювали в Сарнах, а де все ж краще?
Однозначно в Сарнах було найкраще. Напевно, тому що я працював у відділенні і весь день мав контакт з хворими, бачив їх, спостерігав за ними і контролював як проходить лікування. В поліклініці бачу хворих лише кілька разів і не можу спостерігати за їхнім лікуванням в повній мірі. Як і кожен лікар, хочу допомагати людям, лікувати їх і бачити, що моє лікування справді допомагає.

Наскільки мені відомо, Ви лікуєте хворих не лише традиційними лікарськими засобами, а й не традиційними. Розкажіть про це.
Так, крім традиційної і всім відомої медицини, я використовую ще й метод апітоксинотерапії, тобто бджоловжалення. Даний метод є досить ефективним в порівнянні із звичайними медичними засобами, оскільки майже 90% хвороб можна ним вилікувати. Апітоксинотерапія практично не має протипоказань, крім онкології і алергії на бджолину отруту, на відміну від звичних нам ліків.

Як давно Ви почали займатись апітоксинотерапією? І з чого все почалось?
Апітоксинотерапією почав займатись із 2007 року. До цього мій батько займався лікуванням продуктами бджільництва і саме він направив мене на стажування в Одесу до відомого апітерапевта, кандидата медичних наук з сорокарічним досвідом, Юрія Соловйова. Під час мого перебування в Одесі до нього зверталось за допомогою до півсотні хворих щодня. Тоді і переконався, що даниий метод є дійсно дієвим.

Як хворі ставляться до такого лікування? Багато бажаючих на бджоловжалення у Вас зараз?
Коли пропоную хворим дане лікування, вони реагують на це зі страхом. Адже для звичайної пересічної людини цей метод є новим. Зазвичай люди погоджуються на апітоксинотерапію лише після того, як традиційне лікування не дає результатів. Зараз в мене пацієнтів не багато, в Сарнах бажаючих на бджоловжалення було значно більше.

Миколо, а які хвороби Ви лікували апітоксинотерапією?
Найчастіше це остеохондроз з протрузіями міжхребцевих дисків (грижі міжхребцевих дисків), подагра, неврити, ендокринні захворювання. Хочу сказати, що найбільше в мене було пацієнток з остеохондрозом. Саме пацієнток, жінки чомусь краще біль переносять ніж чоловіки. Так от, 6 пацієнток робили навіть комп`ютерну томографію хребта до і після лікування. Після курсу апітоксинотерапії обстеження показало, що протрузії зникли. Тобто це ще раз підтверджує ефективність методу.

Дітей даним методом також можна лікувати? Були у вашій практиці маленькі пацієнти?
Лікувати можна і в мене було 2 таких пацієнта: дівчинка трохи більше 1 року і хлопчик 15 років. Справа в тому, що даний метод є трохи болючим, тому маленьких дітей ним лікувати не бажано. Тому намагаюсь дуже маленьких пацієнтів не лікувати, хай ще підростуть.

Як відомо, ліки в аптеках дуже дорогі і не кожен зможе дозволити собі повноцінне лікування в лікарні. Якщо порівнювати лікування, наприклад, остеохондрозу в стаціонарі із апітоксинотерапією, яка різниця в ціні?
Апітоксинотерапія є значно дешевшою і дієвішою. Я не хочу сказати, що в сучасних лікарнях остеохондроз не виліковують. Виліковують, але не завжди. Тим більше, що найчастіше для лікування даної хвороби використовують оперативне втручання. Ось, для прикладу, в стаціонарі за 10 днів лікування остеохондрозу пацієнт витрачає орієнтовно 4000 грн. Проте, ще не відомо допоможе лікування чи ні. Курс апітоксинотерапії в мене коштує еквівалентно ста доларам за 1 місяць, а це близько 200-250 бджіл. Метод є ефективним, адже жоден з моїх пацієнтів не звертався зі скаргами й не потребує оперативного втручання.

Зараз дуже багато хворих на грип та ГРВІ. Який простий рецепт підвищення імунітету Ви можете запропонувати?
Найкраще підвищує імунітет мед. Потрібно з’їдати кожного ранку по одній столовій ложці. Хто не дуже полюбляє мед, можна зробити наступне: 1 столову ложку меду розчинити в склянці теплої води (тільки теплої, а не гарячої) і додати свіжовичавлений сік лимона. Такий напій потрібно вживати двічі в день. Це зміцнить вам імунітет і зекономить гроші.

Скажіть, а яку зарплату отримує зараз лікар-невролог?

Я отримую 2000 грн зарплати і це при тому, що маю другу категорію. Лікарі, які приходять працювати відразу після університетів і не мають категорії отримують 1400-1500 грн, а можливо і менше.

Миколо, як Ви оцінюєте стан сучасної медицини?

Хочу сказати, що не має належної підтримки від держави. Адже, провчившись 8 років, отримувати 2000 гривень зарплати в місяць – це майже нічого, а, маючи ще при цьому сім’ю, то вижити на такі гроші практично неможливо. Також важко спостерігати за пацієнтами, яким справді хочеться допомогти, а змоги не має. Тому що ціни в аптеках космічні, а наша «безкоштовна медицина» так просто нікого не лікує.

Чим займаєтесь, крім основної роботи? Які Ваші захоплення, хоббі?
Крім роботи, я ще відвідую спортзал, бігаю, взимку катаюсь на лижах, багато читаю, люблю подорожувати, але на це часу, на жаль, не вистачає.

В яких країнах вдалось побувати і що найбільше сподобалось?
Був я у Франції, Чехії, Польщі, Австрії, Італії, Словенії і Угорщині. Найбільше мене захопила Франція, це чудова країна з неперевершеним вином і казковою атмосферою.

Дякую Вам, Миколо, за таку цікаву і насичену розмову. Що, на останок, можете побажати нашим читачам?
Читачам я хочу побажати, перш за все, здоров`я, як фізичного так і фінансового, миру в країні та в сім’ї.

Розмовляла Наталія Мосійчук.